Перші поселення на території сучасного Cлобожанського виникли ще у другому тисячолітті нашої ери. На світанку історії – це було місце перебування багатьох кочових народів і племен. Тут залишили свої сліди скіфи, сармати та анти – люди слов’янського племені, а з утворенням Київської Русі, в ІХ – ХІІ століттях, пролягли степами шляхи на південь. Згодом валки возів Чумацьким Шляхом пішли від Полтави через Царичанку, Чумаки. Вони торували колію, де нині вулиця Василя Сухомлинського, Киснева та Байкальська – на переправу через річку Самару і далі.
У 1778 році утворилася слобідка Підгороднє, яка вже за наших часів виросла у місто. Походження назви слобідки пов’язане з тим, що слобода була розташована поблизу губернського міста Катеринослава (під городом). Сучасне селище міського типу Слобожанське було частиною Підгороднього до 1987 року. Вже в червні 1987 року селище було утворене, виділенням з міста Підгородне. За переписом 1989 року у селищі міського типу мешкало приблизно 10 100 осіб і 540 осіб у другому відділенні радгоспу «Нижньодніпровський». У 2011 році Дніпропетровська міська рада ініціює приєднання селища до Дніпропетровська. Після чого жителі селища вийшли на мітинг проти приєднання до обласного центру.
У 2015 році колектив Ювілейної селищної ради надіслав всім територіально прилеглим сільським радам пропозицію про об’єднання в рамках реформи місцевого самоврядування. Відгукнулась лише одна – Степнянська сільрада, через що утворилася Ювілейна об’єднана територіальна громада, яку надалі перейменували у Слобожанську селищну територіальну громаду. У 2016 році селище Ювілейне перейменоване у Слобожанське в рамках процесу декомунізації в Україні, адже було назване на честь 70-річчя Жовтневої революції.
